Я допоможу Вам зробити правильні висновки і вибрати найбільш продуктивний WiFi роутер за оптимальні гроші. Заздалегідь хочу попередити, що всі мої поради засновані на багаторічному досвіді роботи з мережевим обладнанням. Звичайно, читаючи різні форуми, блоги та огляди Ви можете наткнутися, часом, на факти, в чомусь протилежні наведеним в статті. Але я і не претендую на істину — я лише ділюся з Вами власним досвідом і сподіваюся, що він буде Вам корисний. А почнемо ми з невеликого теоретичного відступу. Для початку давайте докладніше розглянемо, що таке WiFi-роутер і з чим його їдять. Звичайний домашній бездротової маршрутизатор або WiFi роутер, як його частіше називають, — це пристрій, зміст роботи якого в двох словах: підключитися до мережі провайдера і «роздати» Інтернет підключені до нього пристрої. Пропоную купити бездротовий інтернет
Всередині, під корпусом ховається цілий мінікомп’ютер, рівний потужності персональних комп’ютерів приблизно 10-річної давності. У нього так само є процесор і пам’ять — оперативна і постійна. В WiFi-роутера повинен бути як мінімум 1 порт Ethernet, який буде підключений кабель провайдера. І ось чому. ADSL-модеми і GPON/GEPON/PON-термінали як правило видаються провайдером абоненту при підключенні. І після цього постає необхідність покупки додатково WiFi-роутера. Так само справи йдуть і з універсальними пристроями — в 99% випадків їх видає провайдер і вибору особливо-то і не надає. Перед тим як вибирати WiFi-роутер. Перед тим як вибирати домашній WiFi-роутер, Вам треба визначити для себе його цілі і завдання, тобто що Ви від пристрою хочете отримати і скільки готові за це заплатити. Одна справа, коли ви вибираєте бюджетне пристрій для Інтернет-серфінгу та розваг інша справа, якщо Ви хочете вичавити з маршрутизатора максимум — постійні закачування, організація домашнього медіасервера або мережевого сховища, підключення IPTV та інших інтерактивних сервісів.
У першому випадку Ви укладетеся в 1000 рублів, у другому — може не вистачити і 3000 рублів. Як правильно вибрати WiFi-роутер для дому: 1. Ціна Ціновий розкид у домашніх WiFi-пристроїв дуже великий, ціни починаються від 600 рублів, але дивитися на ці пристрої, на мою думку, не варто. До 1500 рублів йдуть маршрутизатори, функціонал яких відповідає їх ціні — слабка начинка, слабкий функціонал, слабкий WiFi. Детальніше про WiFi-модуль, встановленому на таких пристроях я розповім нижче. Виняток становлять китайські роутери, про яких я докладніше розповім нижче в розділі Бренд. WiFi маршрутизатор дорожче 4000 рублів я б теж не радив брати, так як вважаю, що це — безглузда витрата грошей. Купувати такий WiFi роутер для будинку варто тільки в тому випадку, якщо Вам або нікуди дівати гроші, або просто дуже хочеться виділиться серед друзів таким екзотичним способом. Інших мотивів я не бачу. 2. Порти Стосовно фізичних портів WiFi роутера — Вам треба тільки визначитися зі швидкістю. На поточний момент в 95% випадків Вам буде достатньо звичайних 100-мегабітних портів (так званих FastEthernet-портів). Потреба в гігабітних Ethernet-порти поки присутній вкрай рідко і найчастіше просто хочеться мати гігабіт в домашній мережі. 3. WiFi На безпровідний WiFi-модуль роутера і його реалізацію треба звернути особливу увагу. Почну з того, що я настійно не рекомендую брати WiFi-роутери із внутрішнім розташуванням антени. По-перше, внутрішні антени мають слабкий коефіцієнт посилення — як правило, не більше 2 dBi. На маленьку однокімнатну квартиру цього може і вистачить, а от для житла побільше антену треба по могутніше. Другий фактор — неможливість змінити антену на більш потужну або направлену. А в цьому буває виникає необхідність. З цієї ж причини, роутери з зовнішньої, але незнімної антеною я б теж радив брати тільки в крайньому випадку. Оптимальний варіант дві антени по 5dBi в режимі MIMO. Такий варіант забезпечить хороше покриття і більшу швидкість передачі WiFi. Другий момент, на який дуже важливий — підтримувані стандарти WiFi. Виробники мережного устаткування в конкурентній боротьбі за покупця намагаються зробити свій пристрій дешевше навіть за рахунок швидкості передачі даних по WiFi — ставиться більш дешеві комплектуючі та одну антену. На всіх сучасних домашніх WiFi-роутерах є позначення того, що він підтримує на швидкісний стандарт — 802.11 n, що дозволяє досягати швидкість до 600 Мбіт/с при використанні 4-х антен. Але на найдешевші роутери ставлять одну антену і пишуть Wireless 150, що означає, що максимальна швидкість не більше 150 Мбіт/c (її Ви ніколи не отримаєте). Роутер з двома антенами, що підтримує швидкість до 300 Мбіт/c маркується як Wireless 300. Коштує він, як правило, на 50-150 рублів дорожче. Але переплативши зовсім трохи Ви отримаєте кращу якість покриття бездротової мережі Вашого житла плюс ще і швидкість передачі буде краще. Тому краще брати саме такий пристрій. У бездротових роутерів з модулем Wi-fi стандарту 802.11 n зона покриття значно більше, а значить і якість прийому значно краще. Якщо ж Вам треба вичавити з WiFi максимум — зверніть увагу на пристрої з трьома антенами і підтримкою діапазону 5ГГц. Якщо у Вас в мережі є старий ноутбук або смартфон з адаптером стандарту 802.11 b і 802.11 g — не лякайтеся, у нових стандартів є зворотна сумісність. До того ж ці роутери дводіапазонні — то є один діапазон — 2,4 ГГц, в якому будуть працювати старі пристрої. І другий — 5ГГц для пристроїв вміють працювати в цьому діапазоні. До речі, останнім часом у продажу з’явилися бездротові маршрутизатори підтримують найшвидший на сьогоднішній день стандарт IEEE 802.11 ac, підтримує швидкість від 450 Мбіт/c та до теоретично максимальних 7 Гбіт/c. Вартість таких WiFi-роутерів поки дуже і дуже велика. На мій погляд найближчий рік-півтора за це не варто переплачувати такі гроші. 4.Апаратна начинка роутера В цьому плані домашні WiFi роутери це теж саме, що і домашній комп’ютер — чим потужніший процесор і більше обсяг оперативної пам’яті, тим більшу навантаження буде витягувати пристрій. Приміром, якщо у Вас тарифний план зі швидкістю до 100 Мбіт/с, то реально вичавити цю швидкість по PPPoE або L2TP роутери в ціновій категорії до 1500 рублів практично не зможуть. Ну за дуже рідкісним винятком. Тому, якщо Ваша мета — скачати якомога більше і якомога швидше — беріть для дому пристрій з потужною апаратною начинкою. 5.Програмний функціонал WiFi роутера В цьому випадку майже у всіх SOHO-пристроїв все однаково, крім деякого додаткового функціоналу, який я опишу нижче, у п’ятому пункті. Протоколи доступу в Інтернет: Практично кожен роутер може працювати в мережі будь-якого провайдера, так як зараз за протоколами доступу в Інтернет, сучасні WiFi-роутери «всеїдні» — мінімальний набір PPTP, L2TP, PPPoE, Динамічний і Статичний IP IP. Рідкісний виняток становлять старі моделі і деякі представники універсальних маршрутизаторів. Але це вже виняток, а не правило. Тому, брати треба роутер, який хоча б вміє відокремлювати один LAN-порт з групи і переводити його в режим «Прозорого моста». Як ідеальний варіант — роутер повинен вміти працювати з тегированием трафіку (802.1 q), тобто знати що таке VLAN ID. У деяких провайдерів — це обов’язкова умова, і його краще відразу уточнювати в технічній підтримці. Найчастіше такий багатофункціональний WiFi роутер для будинку користувач шукає вже усвідомлено, коли знає чого хоче і, головне, навіщо. Переплачувати за це, якщо не будете користуватися — немає сенсу.
