Історичний сонячний радіаційний шторм, який вдарив по Землі: що вам потрібно знати

2

Земля нещодавно пережила найінтенсивніший сплеск сонячної радіації за понад два десятиліття, пік якого припав на 19 січня 2024 року. Хоча ця подія не становила прямої загрози для людей на землі, це важлива подія космічної погоди, яка має наслідки для астронавтів, авіаперельотів і супутникових операцій.

Що трапилося?

Шторм досяг рівня S4 (сильний) за шкалою NOAA, перевершивши навіть інтенсивність знаменитих штормів «Хелловін» у жовтні 2003 року. Ці шторми породжуються потужними викидами на Сонці, часто корональними викидами маси (CME), які прискорюють заряджені частинки — переважно протони — до швидкості, близької до швидкості світла.

Ці частинки долають 149,6 мільйонів кілометрів між Сонцем і Землею менш ніж за годину. Після прибуття вони взаємодіють з магнітним полем нашої планети, концентруючись біля полюсів і проникаючи у верхні шари атмосфери. Основний висновок полягає в тому, що ця подія була історично сильною, але не досягла надзвичайної енергії, необхідної для впливу на земну поверхню. Науковець із космічної погоди Таміта Сков описала спектр частинок як «м’який», що означає потужне, але не створююче випромінювання на поверхні.

Чому це важливо

Хоча це не становить небезпеки для людей на Землі, цей тип сонячної події підкреслює поточні ризики в космосі.

  • Астронавти: Протони високої енергії значно збільшують радіаційне опромінення космічних мандрівників.
  • Повітряні подорожі: Екіпажі та пасажири рейсів, що проходять через полярні маршрути (де магнітний захист Землі найслабший), піддаються підвищеному радіаційному ризику.
  • Супутники: частинки енергії можуть порушити роботу супутникової електроніки, датчиків і приладів. Деякі метеорологи повідомили про тимчасові збої в даних під час шторму, ймовірно, через потоки протонів, які заважали вимірюванням космічних апаратів.

Бурі сонячної радіації та геомагнітні бурі: у чому різниця?

Важливо розрізняти сонячні радіаційні бурі та геомагнітні бурі. Перші спричинені частинками, що швидко рухаються, тоді як другі виникають, коли збурення сонячного вітру взаємодіють із магнітним полем Землі.

Геомагнітні бурі, часто викликані CME або швидкими потоками сонячного вітру з корональних дір, відповідають за полярні сяйва, але також можуть порушити навігацію, радіозв’язок і навіть електромережі. Ці дві події є різними, але часто відбуваються одночасно, посилюючи загальний вплив космічної погоди.

Погляд у майбутнє

Ця нещодавня подія служить нагадуванням про динамічну активність Сонця та необхідність постійного моніторингу. Оскільки ми все більше покладаємося на космічні технології, розуміння та пом’якшення цих ризиків має важливе значення. Зростаюча частота таких подій викликає питання щодо майбутньої готовності та потенціалу більш серйозних впливів на критичну інфраструктуру.

Сонячні бурі є природною частиною космічної погоди, але їх інтенсивність і вплив постійно змінюються. Постійний моніторинг і прогнозування залишаються критично важливими для захисту наших технологій і забезпечення безпеки в космічному середовищі.

Попередня статтяЦей тиждень у науці: від надзвичайних ситуацій на МКС до доказів вимерлих носорогів