Нова математична модель пропонує переконливу відповідь на таємницю зникнення неандертальців: можливо, вони не вимерли повністю, а зникли в людстві через генетичну асиміляцію. Замість того, щоб померти «взагалі», ця теорія припускає, що неандертальці поступово зникли, оскільки їхні гени злилися з генами Homo sapiens протягом тисяч років.
Раніше не завжди вважалося, що неандертальці та сучасні люди поєднуються. Однак нещодавні відкриття в генетиці та археології надають вагомі докази того, що наші предки були романтичними стосунками по всій Євразії протягом десятків тисяч років. Сьогодні люди без африканського походження містять приблизно від 1 до 4 відсотків неандертальської ДНК — явний доказ цього стародавнього змішування.
Точна причина зникнення неандертальців приблизно 40 000 років тому залишається неясною. Хоча такі фактори, як зміна клімату, обмежене генетичне різноманіття та конкуренція з нашим видом, ймовірно, зіграли певну роль, нове дослідження пропонує іншу перспективу.
Андреа Амадей, комп’ютерний хімік з Римського університету Тор Вергата, разом з еволюційним генетиком Джулією Лін із Швейцарського федерального інституту водних наук і технологій та екологом Сімоне Фатторінні з італійського Університету Л’Аквіли розробили модель, яка розглядає генетичний дрейф як головний рушійний фактор.
Їхні висновки свідчать про те, що навіть без будь-яких переваг у виживанні, які забезпечуються генами неандертальців, поступове поглинання великою популяцією Homo sapiens могло призвести до фактично повної генетичної асиміляції протягом 10 000-30 000 років. Враховуючи потенційні переваги деяких неандертальських генів, ця теорія була б ще переконливішою.
Ця модель використовує показники народжуваності, які спостерігаються в сучасних мисливських суспільствах, щоб передбачити, як швидко менші групи неандертальців розрідяться через розширення людської популяції — сценарій, підтверджений археологічними даними, які свідчать про поступовий, а не раптовий занепад неандертальців у Європі.
Переплетені нитки людства та неандертальської спадщини
Картина, отримана в результаті цього дослідження, узгоджується з нещодавніми відкриттями, які вказують на більш ранню, ніж вважалося раніше, міграцію Homo sapiens з Африки, яка могла початися більше 200 000 років тому. Кожна хвиля міграції мала б взаємодіяти з існуючими неандертальськими популяціями, що призводило до генетичного змішування, подібного до того, як пісок поглинає величезний океан.
Деякі вчені пропагують ідею, що Homo sapiens і неандертальці були не різними видами, а скоріше різними популяціями в рамках більшого «єдиного людського виду».
Неандертальці були дивовижно адаптивними та розумними: вони створювали складні знаряддя праці, створювали наскельні малюнки, володіли вогнем і, ймовірно, використовували складну комунікацію, яка була більш досконалою, ніж прості крики. Хоча їхні різні культури та населення зникли, генетична спадщина продовжує жити в кожному з нас.
Ми не просто пов’язані з неандертальцями; вони також є нашими предками — складною та захоплюючою частиною історії людської еволюції.
