Астрономи вперше чітко виявили масивний викид зарядженого газу із зірки за Сонцем, підтверджуючи, що такі бурхливі явища космічної погоди не є унікальними для нашої Сонячної системи. Це відкриття має значні наслідки для пошуку придатних для життя екзопланет, особливо тих, що обертаються навколо найпоширенішого типу зірок у Чумацькому Шляху: червоних карликів.
Відкриття: викид корональної маси (CME) підтверджено
Викид стався з червоного карлика StKM 1-1262, розташованого на відстані приблизно 130 світлових років від нас. Вчені ідентифікували цю подію як корональний викид маси (CME), сплеск намагніченої плазми, схожий на сонячні бурі, які викликають полярні сяйва на Землі. Однак цей CME був набагато більш екстремальним, ніж типові сонячні події. Ключем до її ідентифікації було не візуальне спостереження, а виявлення чіткого двохвилинного спалаху радіохвиль, що виходять від зірки.
«Такого радіосигналу просто не було б, якби матеріал повністю покинув магнітне поле зірки», — пояснив Джо Каллінгем з Нідерландського інституту радіоастрономії. Результати, опубліковані в журналі Nature, стали можливими завдяки даним, отриманим за допомогою Low Frequency Array (континентальної мережі радіотелескопів) і космічної обсерваторії XMM-Newton.
Чому це важливо: Населеність екзопланети під загрозою
Це відкриття має вирішальне значення, оскільки червоні карлики є найпоширенішими зірками в нашій галактиці, і вони часто приймають планети у своїх зонах життя. Однак ці населені зони знаходяться набагато ближче до зірки, ніж орбіта Землі, піддаючи будь-які планети, що обертаються навколо них, інтенсивній радіації та частим потужним зоряним штормам.
Викинутий матеріал із StKM 1-1262 рухався зі швидкістю приблизно 5,37 мільйонів миль на годину, швидкість, яку рідко можна побачити в сонячних CMV. Така сила може легко позбавити атмосферу найближчих планет, залишивши їх поверхні безплідними та підданими смертельній радіації. Це викликає серйозні питання щодо довгострокової придатності для життя планет навколо червоних карликів, незважаючи на їх велику кількість.
Космічна погода та планетарна атмосфера
Здатність планет, що обертаються навколо червоних карликів, зберігати свою атмосферу, залишається невідомою. У той час як магнітне поле та атмосфера Землі захищають нас від найгірших наслідків сонячних бур (як це було видно під час відключення електроенергії в Квебеку 1989 року), планети навколо червоних карликів не мають такого захисту.
Дослідники активно вивчають цю проблему за допомогою передових телескопів, таких як космічний телескоп NASA James Webb. Пріоритетна програма спостережень під керівництвом Нестора Еспінози спрямована на виявлення вуглекислого газу в атмосфері на скелястих екзопланетах за допомогою методу вторинного затемнення. Космічний телескоп Хаббл також вивчає ультрафіолетове випромінювання цих зірок, щоб оцінити його потенційний вплив на придатність планети до життя.
Наслідки для пошуку життя
Якщо майбутні спостереження підтвердять, що скелясті планети навколо червоних карликів не можуть утримувати свою атмосферу, це значно звузить пошуки придатних для життя світів. Однак навіть такий негативний результат буде цінним, підкреслюючи унікальні умови, які дозволили процвітати життю на Землі.
“Якби ви виявили, що жодна з них не має атмосфери, це було б сумно, але також цікаво. Це означало б, що наша планетна система насправді дуже, дуже особлива”, – сказав Еспіноза.
Майбутні обсерваторії продовжуватимуть відстежувати зоряні спалахи та складати карту їх впливу на екзопланетне середовище, надаючи більш чітку картину того, де можуть бути розташовані найбільш перспективні кандидати на життя. Це відкриття підкреслює важливість розуміння космічної погоди за межами нашої Сонячної системи в пошуках придатних для життя світів.
