Китай більше не просто впроваджує передові технології, такі як дрони, роботи та автономні транспортні засоби – він агресивно розгортає їх у великих масштабах, перетворюючи міське життя та прагнучи домінувати на світовому ринку чистої енергії. Від автономних транспортних парків до експериментальних літаючих автомобілів і роботів зі швидкою заміною батарей, країна перейшла від експериментів до реального впровадження, підкріпленого величезними державними інвестиціями та надзвичайно амбітною промисловою політикою.
Масштаб трансформації
За останнє десятиліття Китай інвестував трильйони в концепцію, згідно з якою чиста електроенергія приводить в дію не тільки електромобілі (EV), але й абсолютно нові транспортні та логістичні системи. Продажі електромобілів стабільно перевищують 50% усіх покупок нових автомобілів, доступні моделі від 9000 доларів США. Інфраструктура підтримує цей зсув, оскільки вже встановлено понад 18,6 мільйонів громадських зарядних станцій, усуваючи «занепокоєння запасом ходу», яке сповільнювало впровадження електромобілів в інших країнах. Самі вагони стають повністю інтегрованими цифровими платформами, деякі навіть оснащені вбудованим караоке для пасажирів.
Справа не лише в автомобілях. Китай створює прототипи та впроваджує технології з безпрецедентною швидкістю. Мета зрозуміла: стати провідним у світі постачальником екологічно чистих енергетичних рішень, не лише компонентів, а повних систем. Ці амбіції підживлюються централізованою плановою економікою та величезними боргами.
Справжній тест: Хефей і далі
Такі міста, як Хефей, розміром приблизно з Чикаго, служать полігонами для тестування. Літаючі таксі (без пілотів), автономні вантажівки та дрони для доставки їжі – це вже не концепції, а діючі прототипи. Хоча і не без проблем, масштаби експериментів безпрецедентні.
Наприклад, доставка безпілотниками використовується в лікарнях для транспортування екстрених запасів, таких як кров, демонструючи практичне застосування, яке не є зручним для споживачів. Роздрібні продавці передбачають зменшення заторів завдяки мережам безпілотників, навіть якщо поточне споживче тестування є ненадійним, про що свідчить вивіска ресторану, яка прямо говорить: «Не замовляйте, це не буде доставлено».
Високошвидкісна залізниця та інфраструктура
Мережа високошвидкісних залізниць Китаю, що простягається на 48 000 кілометрів, є прикладом його інфраструктурних амбіцій. Система перевозить пасажирів на швидкості понад 354 км/год, але її будівництво коштувало колосальних витрат: близько 900 мільярдів доларів боргу, частково через штучно занижені ціни на квитки. Незважаючи на фінансовий тягар, залізнична мережа значно менше забруднює навколишнє середовище, ніж альтернативні види транспорту, і забезпечує швидке міжміське сполучення.
Автономні системи та інтеграція в міське середовище
Ухань, ще одне велике місто, розгортає сотні безпілотних таксі, хоча їхня робота залишається обмеженою в перевантажених районах, таких як залізничні станції. Автовиробникам все ще потрібно провести ретельне тестування, перш ніж дозволити повністю автономне водіння, але прогрес очевидний. Роботи-доставники вже працюють навіть у сільській місцевості, маневруючи серед худоби на дорогах.
Міста також інвестують значні кошти в метрополітен, використовуючи автоматизовані тунелебудівні машини та збірні станції для будівництва мереж швидше та дешевше, ніж будь-коли раніше. Зараз майже 50 китайських міст мають системи метро, у порівнянні з лише десятком у Сполучених Штатах.
Компроміси та глобальні наслідки
Готовність Китаю йти на ризик, включаючи керування автономними транспортними засобами, незважаючи на випадкові аварії, виділяє його. У той час як смертельний інцидент із самокерованим автомобілем у Сан-Франциско завдав шкоди громадській думці, Китай підтримує жорсткий контроль над інформацією, що дозволяє йому швидко повторювати та впроваджувати нові рішення.
Успіх китайської високошвидкісної залізниці в інших країнах неоднозначний, що підкреслює проблеми експорту цих систем у різних нормативних та логістичних умовах. Однак агресивні інвестиції та бажання експериментувати дозволяють країні залишатися світовим лідером у сфері автоматизованих технологій, незалежно від того, працюють вони бездоганно чи ні.
Невпинний похід Китаю в автоматизоване майбутнє може бути не універсальним, але його масштаб і швидкість змінюють глобальний ландшафт, змушуючи інші країни адаптуватися або відставати.
