У деяких людей спостерігаються зміни в мозку, пов’язані з хворобою Альцгеймера — амілоїдні бляшки та зв’язки тау — але залишаються когнітивно здоровими. Останні дослідження показують, що ця стійкість зумовлена відмінностями в тому, як мозок справляється з цими патологічними особливостями, особливо здатністю запобігати надмірному накопиченню білка tau.
Головоломка хвороби Альцгеймера: пошкодження без симптомів
Хвороба Альцгеймера зазвичай характеризується накопиченням амілоїдних бляшок і тау-зв’язків, що порушує функцію мозку та призводить до втрати пам’яті та погіршення когнітивних функцій. Проте все більше доказів свідчить про те, що не у всіх людей із цими змінами мозку розвиваються симптоми. Це явище, яке називається «резистентністю», викликає важливі питання щодо прогресування захворювання та потенційних захисних механізмів.
Два дослідження пролили світло на це. Дослідники вивчали мозок померлих людей, деякі з хворобою Альцгеймера, деякі без неї, а інші залишалися незмінними когнітивними функціями, незважаючи на подібний рівень амілоїдних бляшок. Аналіз показав, що ключовою відмінністю була не лише наявність амілоїду, а й те, наскільки ефективно мозок контролює зв’язки tau.
Тау проти амілоїду: критична різниця
Схоже, що амілоїдні бляшки сприяють накопиченню тау в мозку, але тау є основним фактором зниження когнітивних функцій. Дослідження показали, що у людей, стійких до хвороби Альцгеймера, рівень амілоїду порівнянний з тими, хто мав це захворювання, але значно менше накопичення тау. Це свідчить про те, що запобігання поширенню та накопиченню тау має вирішальне значення для підтримки когнітивних функцій.
- Наявність самого амілоїду не гарантує зниження когнітивних функцій; саме подальша тау-патологія визначає тяжкість захворювання.*
Дослідники також виявили, що реакція мозку на амілоїд є складною. У той час як присутність амілоїду викликає деякі зміни, накопичення тау різко змінює функції мозку в багатьох системах. Детальний аналіз білків показав, що амілоїд впливає лише на невелику кількість білків, тоді як понад 670 білків пов’язані з тау. Ці білки контролюють такі важливі процеси, як ріст клітин, спілкування та видалення відходів.
Мікроглія: імунні охоронці мозку?
Іншим ключовим фактором стійкості може бути роль мікроглії, імунних клітин мозку. Ці клітини очищають сміття, регулюють запалення та підтримують здоров’я нейронів. Дисфункціональна мікроглія пов’язана з прогресуванням хвороби Альцгеймера, але резистентні особи демонструють докази більш активної мікроглії в областях, життєво важливих для когнітивних функцій.
Зокрема, ці мікроглії демонструють підвищену активність у генах, пов’язаних із транспортуванням генетичних інструкцій для виробництва білка, що вказує на ефективний контроль клітинних процесів. Вони також виявляють знижену активність в енергоємних шляхах запалення, потенційно пояснюючи, чому вони залишаються захисними, а не руйнівними.
Наслідки для лікування
Ці висновки підтверджують ідею про те, що мозок має вроджені механізми для боротьби з патологією хвороби Альцгеймера. Хоча терапевтичне рішення не є миттєвим, розуміння того, наскільки стійкий мозок функціонує, може призвести до нових методів лікування, які запобігають хворобі, а не просто сповільнюють її прогресування. Біологія припускає, що є надія на використання природного захисту мозку.
Ці дослідження підкреслюють необхідність переключити увагу з простого зменшення амілоїду на націлювання на накопичення тау та посилення функції мікроглії. Це може відкрити нові можливості для запобігання хвороби Альцгеймера та збереження когнітивного здоров’я навіть у разі пошкодження мозку.
