Всього за двадцять кілометрів від Риму звичайна ящірка-стінка розкриває дивовижну правду про природу: біорізноманіття – це не просто кількість існуючих видів, а й неймовірна різноманітність усередині них. Дослідники виявляють, що ці відмінності від яскравих кольорів до агресивної поведінки мають вирішальне значення для виживання екосистем.
Різноманітність усередині виду
Звичайна ящірка-стінка (Podarcis muralis) демонструє разючу різноманітність. Один самець може бути вугільно-чорним з жовтими цятками і синіми плямами, тоді як інший, всього за кілька кілометрів від нього, коричневим з темними смугами. Незважаючи на ці відмінності, це той самий вид, і його варіативність не випадкова. Протягом мільйонів років в Італії співіснують три різні колірні морфи (білий, жовтий та помаранчевий), що підтримуються складними соціальними та сексуальними взаємодіями.
Однак нове дослідження, опубліковане в журналі Science, показує потенційну загрозу цій стародавній рівновазі. Четверта, більш темна і агресивна варіація, відома як nigriventris, поширюється, потенційно підштовхуючи вихідні морфи до вимирання. Дослідники проаналізували понад 2500 ящірок по всій Італії і виявили, що форма nigriventris, можливо, що походить з древніх островів в регіоні, витісняє своїх попередників.
Чому Внутрішньовидове Різноманітність Важливо
Справа не лише в естетиці. Генетична, поведінкова та морфологічна варіативність усередині виду необхідна адаптації. Без неї еволюція зупиняється, а здатність популяції виживати змінних умовах різко знижується.
«Розуміння та запобігання ерозії цієї різноманітності лежить в основі біології збереження». – Лікар Наталі Фейнер, Інститут Макса Планка.
Людська діяльність становить серйозну загрозу для цієї різноманітності. Еолійська ящірка-стінка, що знаходиться під загрозою зникнення (Podarcis raffonei), що мешкає тільки на невеликих островах на північ від Сицилії, штовхається до краху через деградацію довкілля, інвазивних щурів і конкуренції з італійською ящіркою-стінкою.
Зусилля зі збереження: Гонка з Часом
У 2023 році дослідники запустили проект Life Eolizard, щоб запобігти вимиранню та зберегти унікальну різноманітність виду. Ініціатива поєднує відновлення довкілля, контроль над популяцією щурів і видалення інвазивних ящірок. Важливо відзначити, що вчені також розпочали програми розведення у неволі, обираючи пари на основі геномних даних для максимальної генетичної стійкості.
“У 2025 році ми відібрали племінні пари з використанням геномних даних і отримали перших 64 пташенят, виведених у неволі цього виду”, – каже доктор Данієле Сальві з Університету Л’Аквіла. “Це дозволяє нам максимізувати генетичну різноманітність та стійкість, щоб програми реінтродукції в дику природу починалися з сильної основи”.
Проект спрямований на повторне впровадження цих розведених у неволі ящірок у відновлені острівні екосистеми, створюючи безпечні притулки для їхнього довгострокового виживання. Створення заповідників на островах, таких як Лиска Б’янка та Боттаро, є переломним моментом для виду, що змінює його поширення та покращує його шанси на відновлення.
Історія ящірки-стінки підкреслює фундаментальну істину: біорізноманіття – це не просто підрахунок видів, а й збереження складної варіативності, яка робить їх стійкими та адаптивними. Захист цієї прихованої складності необхідний забезпечення здоров’я екосистем і майбутнього життя Землі.
